17 грудня. Цей день в історії

День працівника виконавчої служби. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента № 569/2024 від 22 липня 2024 року, щороку в цей день.

День народження авіації (від латинського avis – птах). 17 грудня 1903 року в американському штаті Північна Кароліна брати Орвілл і Уїлбер Райт першими в історії людства здійснили політ на створеному ними моторному літаку «Флаєр» з двигуном внутрішнього згоряння. casinoin.

Національне свято Королівства Бутан – Національний день або річниця коронації першого короля Бутану (1907).

Православна церква вшановує пам’ять великомучениці Варвари і мучениці Юліанії.

Події дня:

35 років тому (1979) на Дніпровському металургійному заводі ім. Ф. Дзержинського вперше в світовій практиці на рік раніше встановленого строку створено унікальний прокатний стан по випуску порожнистих осей для залізничного транспорту.

35 років тому (1979) на ХХХІV сесії ГА ООН була прийнята Міжнародна конвенція по боротьбі з захопленням заручників. Набрала чинності 3 червня 1983 року.

30 років тому (1984) на сесії Генеральної Асамблеї ООН прийнята резолюція «Про неприпустимість політики державного тероризму та інших дій держав, направлених на підрив суспільно-політичного ладу в інших суверенних державах». Резолюція «вимагає від усіх держав не починати будь-які дії, направлені на збройне втручання і окупацію, насильницьку зміну і підрив суспільно-політичного ладу держав, дестабілізацію і повалення їх урядів…»

Ювілеї дня:

265 років від дня народження Доменіко Чімарози (1749-1801), італійського композитора, видатного майстра опери-буф. Був надзвичайно популярним композитором свого часу – його опери з успіхом ставились у Римі, Венеції, Мілані, Флоренції, Турині, Відні, Петербурзі. Народився Доменіко Чімароза в дуже бідній родині – батько був дрібним ремісником, мати – прачкою. Після смерті батька, його віддали до дитячого притулку. Там хлопчик виявив неабиякі музичні здібності, його помітили й невдовзі він вступив до консерваторії, яку з успіхом і закінчив у 22 роки, вправно граючи на скрипці, органі, клавесині, а також досконало володіючи композиторською технікою. Тоді ж була поставлена його перша опера-буф. Невдовзі Чімароза зажив всеіталійської слави, почав отримувати замовлення й писати опери для багатьох міст Італії. У 1787-1791 роках музикант працював капельмейстером при дворі імператриці Катерини ІІ у Петербурзі, а після закінчення контракту – у Відні. Саме в австрійській столиці композитор створив свій найвідоміший твір – оперу-буф «Таємний шлюб». У 44 роки музикант повернувся на батьківщину, зайнявши посаду придворного капельмейстера в Неаполі. Надзвичайно радо зустрів він звістку про проголошення республіки в Неаполі, відгукнувшись на цю знаменну подію музикою «Патріотичного гімну». Після поразки республіки, яка проіснувала лише декілька місяців, композитора арештували й хотіли навіть стратити, але за нього заступились європейські можновладці – шанувальники його творчості, тому невдовзі Чімарозу відпустили. У 1800 році, вийшовши з тюрми, він поїхав у Венецію. Здоров’я його було підірване, але він продовжував писати музику. Остання опера Чімарози – «Артемізія», була поставлена через декілька днів після його раптової смерті у 52 роки. Сучасники музиканта підозрювали, що його отруїли.

244 роки тому народився Людвіг ван Бетховен (1770-1827), німецький композитор, піаніст, диригент. Автор 9 симфоній, 47 сонат (у т. ч. «Патетичної», «Апасіонати», «Місячної»), 11 увертюр, 5 концертів для фортепіано з оркестром, скрипкового концерту, меси, пісень, опери «Фіделіо». Обробив для голосу в супроводі фортепіано українську народну пісню «Їхав козак за Дунай».

195 років від дня народження Федора Карловича Арнольда (1819–1902), відомого російського вченого-лісівника. Закінчив Лісовий інститут у Петербурзі, був лісничим, керував таксаційними роботами, зокрема в Криму. В 1876-1883 роках – директор Петровської землеробської та лісової академії в Москві (тепер Московська сільськогосподарська академія ім. К.А. Тімірязєва). Автор праць з історії лісівництва, лісової таксації, підручників, лекцій. Його «Російський ліс» (тритомне видання 1893-1897) – капітальне зведення про ліси і лісове господарство Росії. Вчений склав карту державних лісів європейської Росії, брав активну участь у лісорозведенні в степах України.

90 років від дня народження Овсія Вольфовича Круковця (1924), українського письменника. Автор збірок гумору та сатири: «Шаман», «Боюся похвали», «Тонкощі професії» та ін.

Роковини смерті:

80 років з дня смерті Івана Антоновича Крушельницького (1905-1934), українського письменника, мистецтвознавця, графіка. Син Антіна Крушельницького і Марії Крушельницької. Здобувши гарну європейську освіту (навчався у Віденському університеті, відвідував лекції у Віденській Академії мистецтв, закінчив Празький університет), викладав у Стрийській гімназії, керував театральною школою при Музичному товаристві ім. М. Лисенка у Львові. Був членом літературних організацій «Гроно», «Західна Україна». У 1932 році переїхав в Радянську Україну, де брав активну участь у літературному та громадському житті. Драматична поема «На скелях (Каверна №16)» на конкурсі Наркомосу в 1931 році була удостоєна першої премії. Івану Крушельницькому належить також ряд графічних робіт, ілюстрації до творів Коцюбинського, Стефаника. Проте, молох репресій не оминув талановитого українця. Івана Крушельницького у грудні 1934 разом з рідним братом Тарасом (і ще 26-ма репресованими) розстріляли у Києві. Старшому брату виповнилося 29, а молодшому – 25 років. Їхній батько – Антін Володиславович Крушельницький загинув у Соловецькому концтаборі через три роки після загибелі синів. Мати ж, Марія Степанівна, пережила їх на рік.

50 років з дня смерті Віктора Франца Гесса (1883-1964), австрійського фізика, лауреата Нобелівської премії з фізики (1936). Відкрив космічні промені. Основні праці з фізики космічних променів, радіоактивності, теорії атома.

5 років з дня смерті Івана Васильовича Сподаренка (1931-2024), українського журналіста, політика. Заслужений журналіст України, голова редакційної ради газети «Сільські вісті». Герой України (2024).

В матеріалі використані фото: www.umoloda.kiev.ua, wikipedia.org